День української писемності та мови

Багато є в тобі щедрот,

Моя Вкраїно чорноброва.

І лиш народ тоді народ,

Як є у нього рідна мова.

                                        В. Вихрущ

День української писемності та мови – свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахування важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ №1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».

Мова то не просто слова, звуки. Це - голос народу. Втрата мови веде до зникнення самої нації. Тому наш народ протягом віків вів боротьбу за її збереження.

Скорботний календар української мови

1720 рік-російський цар Петро Перший заборонив друкувати книги українською мовою.

1769 рік-видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 рік-зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік-закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячи української культури.

1863 рік-указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік-указ російського царя Олександра Другого про заборону друкування нот українських пісень.(Емський указ)

1884 рік-закрито всі українські театри.

1908 рік-вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, "могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи."

1914 рік-російський цар Микола Другий ліквідовує українську пресу-газети й журнали.

1938 рік-сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік-видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на 2 групи-російські і українські, що привело до нехтування рідною мовою багатьма українцями.

1989 рік-видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план.

На відзначення дня української писемності і мови в нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку: «Мова – державності основа» та проведено свято «Мова – це історія народу. В ній відбито все його життя», а також перегляд літератури: «Доля мови – доля народу».

Мова рiдна, слово рiдне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камiнь має.

Як же мову ту забути,

Що нею учила

Нас всiх ненька говорити,

Ненька наша мила.

Ой, шануйте, поважайте

Рiднесеньку мову,

I навчайтесь розмовляти

Своїм рiдним словом.

Мова рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

                           С. Воробкевич