понеділок, 31 серпня 2015 р.

День знань


Працівники бібліотеки вітають всіх школярів та вчителів м. Глиняни та с. Женів з Днем знань.

Великий Юлій Цезар казав: «Знання – це сила». День знань хвилююче свято для всіх. Немає людини, котра не пам’ятає день першого дзвінка, першу вчительку, шкільних товаришів. Для першокласників це «Свято Першого дзвоника», для всіх інших – початок нового навчального року. Ми глибоко віримо, що ви підете обраним шляхом твердо і впевнено, здобудете багато славних перемог, досягнете вершин професійного успіху.

Бажаємо вам, дорогі друзі, здоров’я, щастя та радості, а також невичерпної енергії при здобутті нових знань. Нехай завжди з вами буде поруч підтримка та розуміння ваших близьких та знайомих, мирне небо над головою.
                                                               Зі святом вас!

Учися, дитино, бо вчитися треба!
Учися, голубко, хай розум не спить,
Хай серце і воля, і дух росте в силу,
Для життя, для світла треба ся учить.

Учися, дитино, бо світ цей не батько -
Широкий, розлогий, мов поле в степу;
Знайти в нім дорогу той лише потрафить,
Хто служив науці, хто вчився в життю! .

Учися, дитино, бо доля не мати -
Шукать її треба, сама не прийде;
А той її має, той її зазнає,
Кому розум сонцем в головці зійде!

Учися, дитино. Бог буде з тобою,
Пошанують люди, полюбить тя світ.
Учися, щоб сіяв добро поміж люди,
І вічно жить будеш, не згине твій слід!

Учися, дитино, бо вчитися треба;
Шукай сонця правди, хай розум не спить;
Чого научишся, вода не забере,
Не візьме розбійник, вогонь не спалить!

пʼятницю, 28 серпня 2015 р.

День народження І. Франка

Щороку 24 серпня ми святкуємо  День Незалежності України, і щороку 27 серпня – день народження Великого Каменяра, який закликав нас «навчитися чути себе українцями».

«… Він був у передніх рядах тих, хто ламав скелю старого світу во ім’я нового, скелю не правди і визиску во ім’я правди і краси. Він звав людський дух вічним революціонером. Вічним революціонером був і він сам».
                                                       (М. Рильський)

До дня народження Івана Франка в нашій бібліотеці оформлено виставку: «Поет національної честі» та проведено вікторину: «Літературними стежками Івана Франка».


 Кожен, хто вірний пам’яті Великого Каменяра і бажає добра своїй Батьківщині, повинен стати на боці тих сил, які прагнуть повернути Україну українцям, взявши на себе відповідальність за долю країни.

«Кожний думай, що на тобі міліонів стан стоїть,
Що за долю міліонів мусиш дати ти одвіт»

            І. Франко

вівторок, 25 серпня 2015 р.

Незалежність України

Україна… В одному цьому слові й для нас і навіть для чужинців бринить музика смутку і жалю.
Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними піснями…

24 серпня виповняється 24 роки з того часу, коли український парламент 346 голосами проти одного проголосив самостійність України.
Самостійна України зайняла гідне місце серед найбільших держав Європи. Українцям випала честь бути руйнівниками останньої імперії. Протягом першого року незалежності Україну визнали 140 держав.

До Дня Незалежності в нашій бібліотеці було оформлено виставку: «Вони утверджували державність України», яка має на меті дати читачеві інформацію про найпомітніших діячів, які стояли біля витоків відродження нації. Як зазначив відомий історик С. Соловйов «Тільки великий народ здібний мати велику людину: усвідомлюючи значення великої людини, ми усвідомлюємо значення народу». І з цим не можна не погодитися.



Також ми провели перегляд літератури: «Пізнаємо історію держави» та читацьку конференцію: «Незалежність: реалії сьогодення».



Вже другий рік Незалежності захмарений подіями на сході України. Хто ж знав, що на двадцять третьому році Української Незалежності прийде на нашу Богом даровану землю, війна?
Українці свято вірили в непорушність кордонів на сході держави, у добросусідство з Росією. І що так буде вовіки віків.
Смертельний табун рашистів з квітня 2014 року витоптує Україну війною. Знищуються міські квартали, цілі села, гинуть люди…
Омиваються слізьми серця матерів, дружин, сестер, які втратили найрідніших – дітей, чоловіків, братів – Героїв. Героїв АТО. Героїв України! Із цією роз’ятреною втратою нам тепер жити і пам’ятати, допоки живі. Правду і пам'ять не знищити, не вбити, бо вони омиті святою кров’ю українського Вояка-Героя. А Герої не вмирають, як і пам'ять про них.


Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями. Тому, що не може бути марно пролита кров тих, хто боровся за волю і незалежність, тих хто вірив і вірить зараз у перемогу.

Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині –
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вона свята ,а грішні – ми
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньку захистить.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини,
В садах достатку і добра.

неділю, 23 серпня 2015 р.

День Державного Прапора України


23 серпня ми відзначаємо  День Державного прапора України. Свято встановлено в Україні «… На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента України, Леоніда Кучми, «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року №987/2004.
До цієї дати в нашій бібліотеці проведено годину цікавих повідомлень: «Національна символіка: минуле і сучасне».

Державний прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3.

Жовтий (золотий) і синій кольори використовувалися на гербі Руського королівства 14 століття. Вони також вживалися на гербах руських земель, князів, шляхти і міст середньовіччя і раннього нового часу. У 18 столітті козацькі прапори Війська Запорозького часто вироблялися з синього полотнища із лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою. 1848 року українці Галичини використовували синьо-жовтий стяг як національний прапор. В 1917–1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави. 1991 року, після розвалу СРСР, цей прапор де-факто використовувався як державний стяг незалежної України. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни.