Супроти хижої навали,Ось тут вони, ось тут стояли,
І всього жменька - триста їх.
Стихали Києва хорали.
Його заслін - ці юнаки.
Ось тут - редут. Ось тут вмирали,
Приймали кулі і штики.
(Петро Шкраб’юк «Бій під Крутами»)
(Петро Шкраб’юк «Бій під Крутами»)
Бій під Крутами - бій, що
відбувся 16 (29) січня 1918 року на
залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне на
Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний
схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла
Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що
загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
Дорога від залізничної станції Крути веде
до поля, де відбувався бій. Там стоїть пагорб, на якому височіє потрісканий від
дощів та вітрів березовий хрест. На скромній табличці вигравірувано напис: «Тут
береже Україна вічний сон молодих своїх синів, які загинули героїчною смертю в
борні за її волю під Крутами».
В чистім полі, на роздоллі
Одинокий хрест стоїть;
Поле чисте по неволі:
Всі вчорашні муки, болі
В собі чорний гріб таїть.
Довгі роки ніхто не знав, що насправді відбулося під
Крутами. Старі мешканці говорили, що тутешні люди боялися навіть згадувати те
29 січня. Жінки підходили до поля і непритомніли від побаченого. Чоловіки не
могли стримати сліз. Люди хрестилися і розбігалися по домівках. Отак це криваве
місиво з юних тіл лежало на вигоні обабіч села день чи два. А потім в Крутах
почали з’являтися чужі підводи, - то заможніші батьки гімназистів, дізнавшись
про трагічну смерть дітей, приїжджали хоч останки докупи позбирати. Плач і
ридання стояли такі, що аж за село було чути. Декотрих впізнавали за вишивкою
на сорочці. Хто з бідної родини був, то так і загинув невідомим.
Ось імена тих юнаків-крутянців, яких
зберегла нам історія:
студенти
університету Св. Володимира:
- Олександр
Попович,
- Володимир
Тульчин,
- Бопжо-Божинський,
- Андріїв,
- Дмитренко;
студенти
Українського народного університету:
- Ісидор
Пурік,
- Олександр
Шерстюк,
- Омельченко
(сотник куреня),
- Борозенко-Конончук,
- Головащук,
- Чижов,
- Сірик;
гімназисти:
- Євген
Терновський,
- Микола
Ганкевич,
- Василь
Гнаткевич,
- Григорій
Пінський,
- Юрій
Дубницький,
- Павло
Кольченко,
- Іван
Сорокевич,
- Андрій
Соколовський,
- Володимир
Шульгин.
Вічна
слава і світла пам’ять юним українцям, які холодної далекої зими 1918 року
віддали свої життя, щоб сьогодні під мирним небом України ми були вільними, щасливими на рідній землі.
Минуть
роки, століття, а пам’ять про юнаків-героїв не загине.
Ви за свободу гинули без скарги
Серед пожеж і руїн,
Вічна вам пам’ять, вічна вам слава
І наш доземний поклін.
До 98-ї річниці битви під Крутами працівниками нашої
бібліотеки була проведена історична година «Крути – символ нації і честі».
