І коли доведеться долати
Нам життєві стежини круті,
То завжди пам’ятаймо,
що мати
Нашим ангелом є у житті.
М. Демчук
Мама!
Це хвилююче, бентежне і магічне слово у кожного на
вустах. Це слово безсмертне і великозначне. Воно найрідніше з усіх слів, воно
найперше. Це велике слово подаровано людям Богом як духовне джерело, як сонце,
що освічує морок, як вода, що вгамовує спрагу, як повітря, що окрилює. У серце
матері Господь уклав закон природної материнської любові, яка проявляється
взаємно у матері та дитини.
Господь дав людям не тільки земну матір, яка приводить
на світ немовля, а й небесну — Пресвяту Богородицю, яка опікується всіма людьми. Заступниця
Матір Божа завжди у серцях і молитвах матерів, вона їх порадниця і духовна
матінка. Виливаючи свої болі та страждання, ділячись радостями
та удачами, матері прославляють Благословенну поміж
жінками, просять помилування та здоров'я, несуть дяку за Сина та милосердя.
Відколи існує рід людський, відколи зародилася
Україна, відтоді жінка-матір
є берегинею
сім'ї, дому.
Це вона тихою колисковою оберігає сон дітей своїх у дитячі літа, це вона вчить
їх жити чесно і правдиво, наставляє і допомагає, будить совість та береже від
нещасть та ганьби. Мати берегла і народну долю. У часи лихоліть вона підносила
дух і совість своїх дітей, сповнюючи їх гордістю та відвагою. Це її згорьовані
очі йшли за своїми синами по всіх многотрудних дорогах, не давали забути, чиї
вони діти. Без матері-берегині не було б і українських свят, обрядів, звичаїв, традицій. Це її пісні, танці, колядки, веснянки, забави-жарти передаються із
покоління в покоління. Це її вишиті рушники, серветки, сорочки віками
прикрашають українську хату. Це її писанки, дзбани, намиста, які вона
викарбовувала і вимальовувала, перейшли через всі тортури та стали національною
гордістю. Жінка-українка славиться і веселою вдачею, і працьовитістю, і
мужністю та ніжністю, вона славиться неповторною вродою, рукодільництвом та
вродженою милосердністю, гостинністю та добротою.
І все це може і дає Богом дана — українська матір. Під
її крилом і дахом виростають діти, вона виряджає їх у світ краси і науки, вона
вболіває за них і молиться. Мати-українка нероздільна зі своєю ненькою Україною.
Матінка-Україна пробуджує ті ж почуття, що і рідна мама. Заради неї діти йдуть
у бій, борються з ворогом, з її ім'ям стають до святого причастя, просять
благословення перед обидвома матерями, коли вінчаються.
У травні, коли світ повен яблуневим цвітінням, а
людські душі сподівань і надій, висловлюємо щиру подяку материнській
самопожертві, відзначаємо День Матері. Травень — це місяць Пречистої Діви
Марії, яка благословила в Хресний путь свого Сина, Спасителя людства. Тому
травень і став символом вшанування материнства. Ця відроджена традиція допомагає
дбайливіше ставитися до батьків, вшановувати маму, вчить дітей бути чуйними,
уважними, вдячними.
Хто ж започаткував це прекрасне Свято Матері? Воно
зародилося в Америці у Філадельфії у 1908 році та дістало визнання і офіційного
статусу у 1914 році. Маленька американка Анна Джервіс втратила свою маму в
молодому віці. Душевні переживання дівчини були настільки сильними, що вона
звернулася до сенаторів та в державні органи з клопотаннями про вшанування всіх
матерів. І її турбота не залишилася поза увагою. День Матері був визнаний
офіційним державним святом. Після першої світової війни його почали відзначати
в країнах Європи.
Серед української громади День Матері вперше влаштував
Союз українок Канади у 1928 році. А наступного року це свято відзначалося вже у
Галичині, зокрема у Львові. Ініціатором його проведення була Олена Кісілевська
— редактор тижневика «Жіноча доля». Цю ініціативу підтримали «Союз українок»
Галичини, «Просвіта», «Рідна школа». В Галичині цю іскру підхопили всі свідомі
люди. Роль жінки знов була піднята, молоде покоління поверталося до давніх
цінностей у житті, почало визнавати моральні засади правди і добра. Та і як не
вшанувати матір — продовжувачку роду людського, берегиню не тільки родини, а й
нації та держави?
Тож вітаймо матерів, любімо їх, шануймо, бережімо,
піклуймося про них. Зробімо для матерів свято душі, усмішок, взаєморозуміння,
справедливості та ВЕЛИКОЇ ЛЮБОВІ. І нехай жінка-матір відчує це Свято весни не
тільки в подарунках і привітаннях, а й на ділі, у конкретній допомозі.
Згадаймо вдів, сиріт, згадаймо одиноких і самотніх,
згадаймо хворих та калік, злиденних та скривджених. Згадаймо не лише тих, хто з
нами, а й тих, хто у нашій пам'яті, кого вже нема серед нас. Відправмо
панахиди, запалімо свічки, поклонімся всім покійним матерям і помолімся за них,
принесім до їх могил квіти...
Благослови ж нас, Боже, бути гідними дітьми матерям
нашим! Дай нам розуму і хисту служити їм! Дай нам сили й снаги оберегти
і заступити їх у лиху годину! Благословім наших матерів за любов і доброту, за
мужність та ніжність!
Немає коментарів:
Дописати коментар