Всесвітній день поезії

«Поезія - це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі»

Ліна Костенко

Всесвітній день поезії – свято, яке відзначається щороку 21 березня (в день весняного рівнодення). Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року.

Уся історія людства показує, що поетичне слово йде поруч із людиною. З давніх давен людині властиво використовувати дар Божий - мову, для вираження своїх емоцій чи оспівування найпрекраснішого почуття - любові.

Поети - люди не малодушні, багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного.

Людина, що знаходиться у фокусі поетичних променів - це складна особистість, чутлива до найдрібнішої неправди, інтелектуально багата, не заспокоєна в духовній суті. Її поезія - це не просто точна рима. В поезії має бути душа поета. Таку думку висловив Василь Симоненко у своєму вірші «Про поезію».

Поету, кажуть, треба знати мову

Та ще й уміти вправно римувать.

Натхнення і талант - і все готово,

Слова самі піснями забринять.

То правда все, але не в тому сила,

Мені здається, що не тим вірші

У дні тяжкі серця наші палили,

Любов і зненависть будили у душі.

Бо не запалить серце точна рима,

Яку хтось вимучив за місяць чи за ніч.

Ні, інша сила, буйна, незборима,

Вогнем і пристрастю напоює ту річ.

Ні, інша сила так цілющо діє,

Словам велику надає вагу,

Бо з нею світ цвіте і мелодіє

І світло б’є крізь морок і пургу.

Без неї рими, точні й милозвучні,

Не варті навіть драного гроша –

Слова звучать примусить сильно й гучно

Лише одна поетова душа.

До Всесвітнього дня поезії в нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку «Поезія – це плід і роздумів, і вражень».