То була дивовижна зоря:На убогу і світом забуту,
Щоб її до життя повернути,
Бог послав Кобзаря.
Є. Сверстюк
Українська земля щедра на знаменитих людей: державних діячів, митців,
учених. Та батьком нації називають лише Тараса Шевченка. П. Куліш з цього
приводу сказав: «Були в нас на Вкраїні великі воїни, були великі правителі, а ти став вище
за всіх їх, і сім’я рідна в тебе найбільша. Ти-бо, Тарасе, вчив нас не людей із
свого світу згоняти, не городи і села опановувати: ти вчив нас правди святої
животворящої…»
Шевченка шанують в усіх куточках планети: у Буенос-Айресі (Аргентина),
Мінську (Білорусь), Прудентополі (Бразилія), Римі (Італія), Мангишлаку (Казахстан),
Вінніпезі (Канада), Тирасполі (Молдова), Варшаві (Польща), Москві (Росія),
Вашингтоні (США), Ташкенті (Узбекистан) споруджені йому пам’ятники.
Тарас Шевченко бачив свою Україну незалежною державою в «сем’ї вольній
новій» народів, вірив в утвердження животворящої правди між людьми. А для
українців його «Кобзар» став пам’ятником Україні, що сягає духовного неба і
спонукає людину поринати до нього.
До 202 річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка в нашій
бібліотеці було оформлено книжкову виставку: «Шевченко – духовна вершина
України» та проведено літературний вечір «Його благословила доля славою святою».
Немає коментарів:
Дописати коментар