З Різдвом Христовим!

Вітання з Новим роком!!!

Підписка періодичних видань на 2016 рік

  Працівники бібліотеки щиро вдячні приватним підприємцям м. Глиняни: Чарковському Олегу, Дулибі Людмилі, Сахман Любі, Гірняк Ігорю та Гаталяк Оксані, Бунді Володимиру, Василишин Тарасу, Клебанюк Оксані, Гвоздецькому Михайлу за допомогу в підписці періодичних видань: «Народне слово», «Наша Українська справа», «Експрес», «Моя сповідь», «Добрий лікар», «Порадник господаря», «Добре здоров’я», «Добрий господар», «Історія +», «Життя і жінка», «Неймовірні історії життя», «Жіночий порадник», «Найкращі жіночі історії».

Міжнародний день прав людини

«Знання права заслуговує найбільшої поваги»

Давньоримський юрист Ульпіан

Протягом ХХ ст. сталося ряд подій, які надовго, а можливо – і назавжди залишиться в пам’яті людства, в його історії. Однією з таких подій було прийняття 10 грудня 1948 р. в Парижі Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини. Дата прийняття Загальної декларації щорічно відзначається у всьому світі, як Міжнародний день прав людини.

До цієї дати в нашій бібліотеці було оформлено книжкову виставку «Правознавство для всіх» та проведено годину правових знань: «Правила і закони у твоєму житті» для учнів 8 класу Глинянської школи.

День пам'яті жертв голодоморів

Пекельні цифри і слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива,
Роки ті чорні, голод...голод...
У люті сталінській страшній
Тінь смерті шастала по стінах.
...мільйонів. Боже мій!
Недолічилась Україна.
В історії ж пером швидким
Писались гімни і хорали,
А ці пекучі сторінки
З історії повикидали.
В руках, що виростили хліб,
Не залишили і зернини.
Ні, рід наш в горі не осліп,
Ти все згадаєш, Україно!
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
Хоч радість легше пам’ятать,
Та треба пам’ятать і горе.

На українських землях найдавніші згадки про голодомор датуються епохою Київської Русі. Тоді вони були викликані природно-кліматичними умовами і мали регіональний характер. В пізніші часи регіонами, які найчастіше охоплював голод, були Полісся, степова Україна та гірські райони Карпат.

Особливо трагічним був для українського населення голодомор 1932-1933 років, який став наслідком застосованого під час колективізації сільського господарства терору голодом.

Під час хлібозаготівель узимку 1931-32р.р. багатьох колгоспах викачали навіть продовольче і насіневе зерно. В десятках районів України спалахнув голод із численними випадками людоїдства. Смертність на селі за перші шість місяців 1932р. перевищила звичайні показники на 150тис. чол. Аби запобігти втечі голодуючих за межі УСРР, на кордонах республіки були розміщені загороджувальні загони. У грудні 1932р. в СРСР була запроваджена система внутрішніх паспортів, але тільки для населення міст і новобудов. Селяни своїм безпаспортним статусом примусово прив’язувалися до землі. Голодомор призвів до загибелі в межах УСРР близько 3,5млн. селян. 

До дня пам’яті жертв голодоморів в Україні в нашій бібліотеці оформлено книжково-тематичну виставку “Голодомор – страшна і трагічна сторінка нашого народу” і проведено вечір – реквієм: “Розіп’ята душа на хресті всевишньої печалі” та перегляд літератури “Тернова дорога України”.

День Гідності та Свободи

Не будь ти байдужим

На рідній землі,

Прокинься, зневажений, нині,

Бо в єдності сила,

Народе ти мій!

І правда твоя – в Україні!

М. Гавриш

Ще вчора кожен громадянин України мав своє життя. У якому, здавалося, не було місця для подвигу, але прийшла вогняна зима 2013-2014-го, і тисячі українців опинилися у вирі Революції Гідності, яка змінила життя країни та життя кожного українця.

Сьогодні ми відзначаємо другу річницю Революції Гідності, яка назавжди ввійшла в історію як День Гідності та Свободи.

До відзначення дня Гідності та Свободи в нашій бібліотеці оформлено книжково-тематичну виставку: «Вічна слава безсмертю хоробрих, які кличуть на подвиг живих».

День української писемності та мови

Багато є в тобі щедрот,

Моя Вкраїно чорноброва.

І лиш народ тоді народ,

Як є у нього рідна мова.

                                        В. Вихрущ

День української писемності та мови – свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахування важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ №1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».

Мова то не просто слова, звуки. Це - голос народу. Втрата мови веде до зникнення самої нації. Тому наш народ протягом віків вів боротьбу за її збереження.

Скорботний календар української мови

1720 рік-російський цар Петро Перший заборонив друкувати книги українською мовою.

1769 рік-видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 рік-зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік-закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячи української культури.

1863 рік-указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік-указ російського царя Олександра Другого про заборону друкування нот українських пісень.(Емський указ)

1884 рік-закрито всі українські театри.

1908 рік-вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, "могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи."

1914 рік-російський цар Микола Другий ліквідовує українську пресу-газети й журнали.

1938 рік-сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік-видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на 2 групи-російські і українські, що привело до нехтування рідною мовою багатьма українцями.

1989 рік-видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план.

На відзначення дня української писемності і мови в нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку: «Мова – державності основа» та проведено свято «Мова – це історія народу. В ній відбито все його життя», а також перегляд літератури: «Доля мови – доля народу».

Мова рiдна, слово рiдне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камiнь має.

Як же мову ту забути,

Що нею учила

Нас всiх ненька говорити,

Ненька наша мила.

Ой, шануйте, поважайте

Рiднесеньку мову,

I навчайтесь розмовляти

Своїм рiдним словом.

Мова рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

                           С. Воробкевич