День сміху

На жаль ми не знаємо, хто винайшов колесо, нам невідомо, хто першим самотужки навчився добувати вогонь, але ми знаємо хто першим усміхнувся. Це була дитинка, немовлятко, яке, мов ранкове сонечко, подарувало світлу усмішку своїй матусі. Так народився сміх. Колесо і вогонь допомагали людям у побуті, сміх робив їх добрими, уважними один до одного, об’єднував, додавав здоров’я.

З часом люди навчилися жартувати, розповідати дотепні історії, що викликали сміх. Таких людей називали дотепниками, жартівниками. Траплялося, що оповідачі смішного сміялися голосніше за слухачів зі своїх дотепів. Таке вважалося непристойним. Тоді і тепер. Коли дотепники і жартівники навчилися писати – їх назвали письменниками-гумористами.

Український гумор народжувався у народних іграх, народній розмові, у піснях, переказах, які були і є джерелом творчості наших українських сміхотворців.

Наш національний гумор, якщо відверто сказати, відрізнявся і відрізняється від гумору інших народів доброзичливістю, щирістю. Українцям більше притаманна усмішка, що виражає схильність до доброго сміху, (а не посмішка), що відбиває глузування. Іронічне ставлення до когось.

Без сміху поговоримо про сміх,

який одвічно сиплеться, мов з міху.

Не раз він добрим людям допоміг,

лунаючи не просто задля сміху.

Аж сміхом заливався: «Хай їм грець!» —

козак супроти вражої навали.

Немовби в найміцнішій із фортець,

веселі предки сміхом залягали.

Хоч не до сміху часто їм було —

то в той момент, то в інший, історичний, —

то підіймали кривду, горе, зло

вони на сміх, убивчий, гомеричний.

На глум узятий, багатій сопів,

і піп спішив сховатися, за муром,

бо виставляв і панство, і попів

трударський рід на сміх, як кажуть, курям.

Якщо народ всі біди переміг

й усяку силу подолати в змозі,

 то це тому, що мав здоровий сміх,

та сміючись живе на світі досі.

І нам не тільки істина стара —

підтверджує статистика правдиво,

що кожен, хто від сміху помира,

за сотню літ живе, усім на диво.

Бо він — найщасливіший від усіх!

Для нього сміх — і альфа, і омега.

А той, кому не до вподоби сміх,

наробить сміху сам собі, сердега.

                              Анатолій Бортняк