Олена Теліга

І в павутинні перехресних барв

Я палко мрію до самого рання,

Щоб Бог зіслав мені найбільший дар:

Гарячу смерть, не зимне умирання

У Бабиному Яру, поруч із пам’ятником, що символізує масові розстріли киян у роки Другої Світової війни, стоїть християнський хрест. Ця скромна відзнака символізує жертовну смерть тисяч українців, які в часи фашистського лихоліття загинули від рук окупанта. Саме тут, у Бабиному Яру, знайшла свій останній притулок визначна українська поетеса Олена Теліга. Їй було ледь за тридцять…

А вже цього року українці святкують 110-ту річницю з дня народження поетеси, ім’я якої довгий час було під забороною в Україні та велично вшановувалося у так званому вільному світі.

21 липня в нашій бібліотеці було проведено усний журнал «Олена Теліга – поет, громадянин, борець». Участь в заході взяли користувачі бібліотеки та учасники художньої самодіяльності Глинянського Народного дому під керівництвом Хас І. Я.

Година застереження

Мораль і право, право і закон –

рушійні сили для життя людини.

А їх знання надасть вам вірний тон

у розвитку держави України

17 липня в нашій бібліотеці було проведено годину застереження «Неповнолітні: взаємозв’язок прав і відповідальності». Участь в заході взяли користувачі бібліотеки, учні школи, юнацтво та молодь. 

Вступ до ВНЗ через Інтернет: покрокова інструкція

   11 липня стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів України. Цього року замість того, щоб стояти в черзі до приймальної комісії, усі абітурієнти подаватимуть документи по інтернету. Щоб допомогти вступникам освоїти нову систему електронної подачі заяв, ДП “Інфоресурс” розробило покрокову інструкцію та пояснило, як правильно подати документи в цьому році.

 Реєстрація вступників відбуватиметься на сайті: http://ez.osvitavsim.org.ua/ . Це посилання стало активним з 11 липня – саме тоді почалася реєстрація на подачу документів.

   В держпідприємстві наголошують, що за статистикою саме на перший та останній день подачі документів припадає найбільше навантаження на сайт. Саме тому в ці дні можуть бути технічні проблеми з роботою ресурсу на що варто звертати увагу абітурієнтам, коли вони подаватимуть власні заяви.

   В інструкції по роботі з системою електронної подачі заяв у ВНЗ в 2016 році окремими смисловими блоками пояснюється, як втупнику зареєструватися, як використовувати електронний кабінет, що буде доступний кожному зареєстрованому абітурієнту, а також сама процедура подачі електронних заяв.

   Працівники ДП “Інфоресурс” звертають увагу, що правильність та достовірність введених під час реєстрації данних – один з визначальних факторів для успішного вступу.

   Наприклад, середній бал атестату про повну загальну середню освіту вступник має вводити вручну, а також підвантажити скан-копію додатку до цього атестату. У випадку, якщо навчальний заклад при перевірці виявить помилкові дані про середній бал атестату, він має право відмовити абітурієнту в участі у конкурсному відборі.

   Нагадуємо, що в цьому році системою «Подання заяв в електронній формі» зможуть скористатися у повній мірі тільки вступники, які мають атестат про повну загальну середню освіту та сертифікат ЗНО 2016 року і бажають вступити на денну форму навчання за ступенями молодший бакалавр, бакалавр (магістр і спеціаліст медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань). Кожен абітурієнт в 2016 році зможе подати 15 заяв на 5 різних спеціальностей у будь-який університет за власним вибором.

   Довідково:

   Подача документів для участі в конкурсі на вступ до вищих навчальних закладах України здійснюватиметься з 11 липня за посиланням: http://ez.osvitavsim.org.ua/ .

   Покрокову інструкцію по роботі з системою електронної подачі заяв у ВНЗ в 2016 році можна знайти за посиланням.

Інформацію взято з сайту: http://mon.gov.ua/

Культурно-мистецький огляд

Співай, Україно, красуне вишнева!

Заколисуй, чаруй і звеличуй!

І сріблом бандури та голосом скрипки

ти душу народу освячуй.

26 червня в Народному домі м. Глиняни пройшов культурно-мистецький огляд «Моя Україна». На огляді було представлено творчість художніх колективів та роботи гуртків за інтересами Народних домів: м. Глиняни та сіл Женів, Перегноїв, Кривичі, Заставне, Розворяни, Вижняни, В. Полюхів, Стінка, Погорільці, Трудовач, В. Вільшаниця.

Участь в огляді брали працівники бібліотек  вище названих сіл.

Працівниками нашої бібліотеки було оформлено книжкову виставку «Усе це моя країна із гордим ім’ям Україна».

День Конституції України

Сьогодні свято на моїй землі,

За яке боролись і за яке вмирали,

Діди і прадіди твої й мої і про яке,

Поети мріяли і тишкома писали.

Сьогодні свято на моїй Вкраїні,

І ми про нього можем написати вільно,

Свобода слова і права людини-наш закон,

Із чим вітаю вас шановні щиро!

28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні.

Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.

До Дня Конституції України в нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку «Вимріяна поколіннями».

 

День молоді

Дорога в молодість завжди святкова,

Вона зваблива, мов чарівний спів,

Вона в душі мов пісня веселкова,

І нам видніється з усіх світів!

Дорога в молодість, мов по криниці,

Це неповторний, щедрий долі дар

Черпай снагу з цілющої скарбниці

І не втрачай довіку юних чар!

Щорічно, підтримавши ініціативу молодіжних об’єднань і організацій, в останню неділю червня Україна і Білорусь відзначають День молоді. В Україні День молоді встановлений Указом Президента України № 323/94 від 22 червня 1994 року, Указом Президента від 27 червня 2008 року № 599 «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій» та Указом № 600/2011 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599" і відзначається щорічно в останню неділю червня, також відомий під назвою «День молоді».

Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики. В Росії офіційно відзначається День молоді 27 червня, хоча його традиційно святкують в останню неділю червня.

Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Цей час дерзань, пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань.

Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.

День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

22 червня 1941-го: героїзм і реальність

Не підлягає сумніву, що ця дата багато змінила в історії СРСР. Як неспростовним є і те, що перемога СРСР над нацистською Німеччиною починалася з поразок 1941-го року. Хоч і дозована, але правда про це пробивалася на сторінки різножанрових видань ще за комуністичних часів, а особливо в період горбачовської «перебудови». Поступово стало зрозуміло, скільки взагалі неправди накопичено навколо радянсько- нацистської війни 1941-1945 років.

Насамперед про початок війни. Будь-який «класичний» радянський підручник подавав інформацію про раптовий, «без оголошення війни», напад Німеччини на СРСР. Тим часом війну таки було оголошено. 22 червня 1941 року посол Німеччини у Москві фон дер Шуленбург рано-вранці передав В. Молотову документ про оголошення війни - «Ноту міністерства закордонних справ Німеччини радянському уряду». Такий самий документ було передано Й. фон Ріббентропом послу СРСР у Берліні. Того ж дня В. Молотов звернувся по радіо до народу і сказав: «Німецький уряд вирішив виступити війною проти СРСР у зв'язку із зосередженням частин Червоної Армії біля східного німецького кордону».

Нас вчили, що з початком війни розпочалося здійснення мобілізаційних заходів. Ресурси України вивозилися на Схід, в Росію і райони Середньої Азії. За умов наступу німецьких військ ЦК ВКП (б) і радянський уряд дали вказівку місцевим органам влади і парторганізаціям знищувати все, що не вдалося евакуювати у східні райони СРСР: устаткування заводів, фабрик, колгоспну техніку, реманент, палити збіжжя, сільськогосподарську рослинність. Про це йшлося у директиві Раднаркому СРСР і ЦК ВКП (б) від 29 червня 1941 року, у виступі Сталіна по радіо 3 липня 1941 року, у спеціальній постанові Державного Комітету Оборони від 22 липня 1941 року та в інших документах. Як відомо, у них мовилося про утворення зони «випаленої землі».

Однак і це виявилося лише напівправдою. Наприклад, можна було згадувати про те, що ворогові нічого не залишили, але не можна було згадувати про злочини комуністичного режиму, заподіяні при виконанні й перевиконанні сталінської політики «випаленої землі», коли комуністична влада втікала на схід.

Наприклад, не нацисти, а комуністична влада при евакуації в Запоріжжі висадила у повітря Дніпрогес. І все б нічого, Але про це не знали ні цивільне населення, ні навіть знизу розташовані військові частини. В Дніпропетровську вибухнув хлібокомбінат разом з робітниками. В Одесі при відступі Червоної Армії затопили приморські квартали разом із жителями, а поранених червоноармійців скинули в море разом з санітарними машинами. З Харкова вивезли сотні представників інтелігенції, для того щоб їх спалити в закритому будинку. В Умані живими замуровували людей в льоху. І все це робили не нацисти, а комуністи при відступі.

Напевно, ми вже дожили в Україні до того, що можна писати не лише про злочини та репресії нацистської окупації, а й про злочини комуністичного режиму щодо своїх власних громадян. Люди, які пережили цю катастрофу, знали, що український народ терпів від обох тоталітарних систем, як гітлерівської, так і сталінської.

У вересні німці форсували Дніпро. На армії Південно-Західного фронту насувалася загроза оточення. Однак Сталін наказав утримувати Київ. 15 вересня чотири армії опинилися в «котлі» (це понад 600 тис. червоноармійців, переважна більшість яких здалася у полон). А всього за роки війни у полоні опинилися 5,7 млн. радянських військовослужбовців, доля яких стала трагічною. Хто здавався у полон, був прирівняний до зрадника Батьківщини.

Письменник-фронтовик Віктор Некрасов писав: «Мы знали, кто наш враг, и знали, что он жесток и силен, и не мы, а он позарился на чужие земли. И тот же Ванька тех лет, с красной звездочкой в ушанке, мерз в окопах и шел в атаку, хотя отца его, возможно, и раскулачили, а о том, что три года назад мы сами заграбастали «чужую» Прибалтику, просто забыл, а может, и не знал. Он защищал свою землю».

До Дня Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні в нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку "Ті дні у пам'яті народній".