“Вони у битві чесно полягли,
А іншого – ні вибору, ні змоги.
Вони загинули. Але перемогли,
Бо віддали життя для Перемоги!”
Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги.
Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову
історію війні 1941-1945р.р. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття
великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над
фашистами. Можна по різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному
її називати, але хіба можна забути тих, хто віддавав своє життя для щастя
інших. Молодь має право знати всю правду про минулу війну, про її причини і
характер, про вчинки людей і всі події; знати без перекручень, без будь-якого
фальсифікування видатного всенародного подвигу.
До дня пам’яті та примирення 5 травня в нашій
бібліотеці було оформлено книжкову виставку: “Хай пам’ять про війну нас всіх
єднає”, а 8 травня було проведено перегляд літератури: “У книжках про війну –
про бої ми читаємо”.
До Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій
війні 12 травня було проведено день пам’яті: “Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні”.
Із м. Глиняни і с. Женів на фронт було мобілізовано
до 300 чоловік. З них загинуло на фронтах Другої світової війни – 122 людини.
18 липня 1944р. Глиняни було звільнено від німецько-фашистських загарбників.
Глиняни визволяли 182 воїни різних національностей, що входили до складу 4-го
Українського фронту.
У довічному боргу наше покоління і перед тими
ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого
Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і
опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани.
Їхні груди вкриті медалями, на скронях-сивина. Але вони пам’ятають страшні часи, хоч часто їм і не
хочеться про них згадувати.
Із учасників бойових дій, які ще недавно жили в
Глинянах залишилося живих 4 ветерани: Запорожець В., Сулима О., Залевський І.,
Турок С.
Фотографії з сімейного архіву Олексія Антоновича Сулими |
Героїзм,
мужність, патріотів не губляться в минулому, не зникають безслідно. Вони
залишаються в нашій пам’яті, в наших серцях, бо вони потрібні і сьогодні, і
завтра, і завжди.
Немає коментарів:
Дописати коментар